Дресирування бджіл на запилення Соняшника + 57% Наукове дослідження

Дресування бджіл це їх тренування на запилення певної сільськогосподарської культури, шляхом роздачі ароматизованого сиропу у вулики вранці, перед льотною активністю. Таким чином бджоли вилітаючи з вулика намагаються знайти джерело нектару з таким же запахом і як результат ефективніше запилюють с/г культуру на яку їх дресирують.

Дресирування бджіл на запилення Соняшника Наукове дослідження

Вчені з Университета Буэнос-Айреса, Аргентина, провели наукове дослідження впливу штучно створеного аромату соняшника на активність бджіл в запиленні даної сг культури і отримали позитивні та цікаві результати. Тож публікуємо переклад невеликої частини даного дослідження на сайті Матковод АМГ.

Підвищення урожайності люцерни в 6 разів при запиленні дикими бджолами

Основні моменти публікації

• Запахи квітів, вивчені всередині колонії, покращують продуктивність медоносних бджіл
• Спогади запаху з вулика посилюють процес пошуку вивчених подразників
• Розроблено імітаційний запах, який у бджіл узагальнюється із суцвіттям соняшника
• Процедура впливала на пошукову діяльність для медоносних бджіл та значно збільшувала медозбори та запилення

Підсумок

Зростаючий глобальний попит на послуги з запилення змушує виробників розглядати нові стратегії управління запилювачами для підвищення їх ефективності в агроекосистемах. Такі запилювачі як медоносні бджоли, вивчають квіткові запахи не лише в полі, але і всередині гнізда, де введені у вулик запахи покращують пошук їжі, направляючи бджіл до вивчених стимулів. У зв’язку з цим спроби підготувати бджіл їжею із запахом сільськогосподарських культур дали неоднозначні результати але не мали методики точних вимірювань впливу на врожайність. Щоб поглибити наше розуміння використання запахів як частини стратегії точного запилення, ми розробили просту синтетичну суміш пахучої речовини, яка у бджіл узагальнює природні квіткові аромати соняшника для гібридного виробництва насіння, економічно важливої ​​та сильно залежної від запилювачів культури. Охоплюючи різні експериментальні підходи, наші результати показують, що годування колоній бджіл їжею з запахом імітуючим запах соняшника дозволило створити пахучі спогади, які упереджували бджіл до вибору саме соняшника. Пропонування специфічного запаху з винагородою, що імітує квітковий аромат соняшнику, сприяло підвищенню активності бджіл на соняшникових квітах, збільшенню частки танців, що рекламують саме цільові суцвіття, і зменшенню затримок в початку орієнтувальних танців, також це позитивно вплинуло на щільність бджіл на цільовій С/Г культурі та збільшило врожайність від 29% до 57 % у різних гібридах соняшнику. Це дослідження підкреслює роль нюхового навчання в соціальному контексті вулика для упередження вибору переваг живлення в новому сільськогосподарському середовищі та припускає, що поліпшення тестованих параметрів відбулося завдяки очікуваній реакції бджоли на запах соняшнику.

Графічна презентація

Подібність синтетичних імітаційних запахів до квіткового запаху соняшнику

Чарт демонструє активність бджіл тренованих запахом соняшника сс + см і тренованих стороннім запахом жасмину сс + jм

Існує консенсус щодо того, що комахам не потрібні всі одно запахові компоненти, присутні в природному квітковому букеті, щоб викликати реакцію, керовану запахом. Таким чином, ми розробили дві синтетичні суміші, що містять лише три сполуки із 200-компонентного аромату суцвіття соняшника, і перевірили, наскільки схожим на природний запах соняшнику його сприймали бджоли. З цією метою ми навчали наївних бджіл за допомогою диференціального тренування за парадигмою рефлексу хоботного розширення. Спочатку ми представили імітатори соняшнику (SM і SM”) як винагороджені стимули (CS +) проти не нагородженого природного запаху соняшнику (CS−). Ефективність діяльності бджіл під час тренування була зведена до індексу дискримінації (DI), що дозволило порівняти бджіл, оброблених з кожним імітатором, але також порівняно з контрольною групою, обумовленою імітацією жасмину (JM), аромат, обраний на основі його передбачуваної несхожості з соняшниковим ароматом. Статистичні відмінності виявили, що бджоли не могли розрізнити SM від природного запаху настільки точно, як для SM ”і для JM, і спонукали нас вибрати SM як імітатор соняшнику, який використовується для ароматизації їжі вуликів в подальшому. Отже далі, де аромат соняшнику був нагороджений, а імітатори не нагороджені, медоносні бджоли продовжували краще розрізняти JM, ніж SM від соняшнику; однак DI був вищим, ніж коли SM нагороджували, а природний запах – ні. Така асиметрія результатів роботи відображає складність сприйняття нюху комахами і припускає, що СМ може бути більш ефективним у впливі на збір кормів не привченими до соняшника бджолами, ніж на досвідчених особин.

Цікаве дослідження впливу імітованого запаху соняшника підкріпленого підкормкою на запилювальну активність бджіл, це позитивно вплинуло на щільність бджіл на цільовій С/Г культурі та збільшило врожайність від 29% до 57 % у різних гібридах соняшнику.

Нагадаю що в Україні ринок платного бджолозапилення лише формується але вже є цікаві пропозиції як від фермерів так і від пасічників. Тож сподіваємось що в майбутньому даний сегмент ринку бджільництва набиратиме оберти і займе достойне місце серед інших продуктів які нам дають бджоли.

Додам лиш що бджіл можна дресирувати запахами на запилення не лише соняшника а і інших с/г культур, як наприклад виноград, садові культури як то яблуні, груши, сливи, черешні та інші. Бджоли також працюють як запилювачі в тепличних господарствах в теплицях, запилюючи огірки, кабачки, клубніку, помідори, та інші тепличні культури. Якщо ви фермер та маєте сад чи теплицю – поцікавтесь даною темою, адже запилення бджолами збільшує врожайність на доволі серйозні %, віднайдіть місцеву районну спілку пасічників та спробуйте домовитись про вигідну співпрацю.

Більше інформації і детальніше можна почитати публікацію англійською мовою тут: Learning of a Mimic Odor within Beehives Improves Pollination Service Efficiency in a Commercial Crop

+4

0