Святі опікуни українського бджільництва, Молитви, замовляння

З давніх-давен бджола в Україні вважається священною.
Причиною тому, напевно, був загадковий образ життя, прихований від сторонніх очей.
Ці створіння природи і справді не можуть не викликати у когось цікавість, у когось здивування, а у когось, навіть, боязнь.

Ікона для пасічників зображує, як вважають в народі, покровителів бджільництва Зосима і Саватія. Дана ікона відображає їх роботу по зняттю роя з дерева.

преподобні Зосима і Саватій

Спостерігаючи за життям бджолиної сім’ї, людина знаходила в ньому багато повчального і для себе. Тож не дивно, що існує стільки приказок про бджолину працьовитість, рішучість, з якою вони захищають своє житло від сторонніх зазіхань і, звичайно ж, про мед.

Проходили часи і бджола ставала більш зрозумілою, люди почали тримати бджіл у саморобних житлах вуликах, ближче до свого дому.
У народі вважають, що саме Зосима і Саватій навчили людей правильно утримувати пасіку. Саме за життя цих святих, в п’ятнадцятому столітті, крилатих трудівниць почали “одомашнювати”, Тому й не дивно, що на іконах вони зображені з різними знаряддями бджолярів того часу: сходами, мотузкою, навіть, сокирою або ножем.

А згодом можливо з дупел в деревах пасічники поступово перейшли на дуплянки які можна було розмісити дома на стаціонарній пасіці. Ну і на зараз маємо рамкові вулики, які значно гуманніші у відносинах пасічника та бджолиної колонії.. маю на увазі що в рамкових вуликах вже не потрібно закурювати бджіл щоб здобути мед. Та і бджоли зараз одомашнились і стали значно спокійніші..

Ікона пасічників для пасіки Зосима і Саватій

Ікона пасічників

На іконі що зображена в даній публікації зображено святих старців, які знімають рій. Можливо дана ікона одночасно є і невеликим посібником для бджоляра?

У минулі часи при вході на пасіку обов’язково була ікона із зображенням Зосими і Саватія, а пасічник не помолившись не розпочинав свою роботу.

Добра молитва налаштовує людину на добру та спокійну працю, наводить на добрі ідеї та думки.

Це важливо і сьогодні – можливо бджоли тому і не сприймають людей з брудними помислами в душі, чи як то кажуть не ведуться у таких людей.

Мабуть і в наше сьогодення можемо почерпнути щось добре та хороше з традицій наших дідів та прадідів.

Святі опікуни українського бджільництва, Уляна Мовна

Цікава також публікація етнологічне дослідження Уляни Мовної, пропоную стислу суть публікації

Здійснене перше у вітчизняній етнології дослідження постатей святих опікунів українського бджільництва, вагома роль яких знайшла адекватне відображення в народних
уявленнях. Встановлено, що ними в процесі історично тривалого формування та засвоєння християнських аксіологічних орієнтацій в межах християнського пантеону стали
святі Олексій (преподобний Олексій, Божий чоловік, в народі Теплий Олекса) та святі чудотворці Зосим і Саватій шляхом накладання на існуючий дохристиянський календар святкування днів памяті християнських святих у церковному календарі й отримання ним додаткових конотацій, їх збіг із традиційними датами застосування прийомів виставляння бджіл із зимових схованок, а також накладення й контамінації кількох образів святих, дні памяті яких збігаються календарно.

Ключові слова: бджільництво, святі, опікуни бджіл, християнство, народні уявлення.

Прочитати всю публікацію Святі опікуни українського бджільництва, Уляна Мовна можна за лінком

Молитви бджолярів за бджіл та народні замовляння

За своїм глибинним сенсом замовляння як складна цілісна, самобутня, взаємоповязана, історично обумовлена тісним звязком слова і діла текстова структура, на слушне визначення В. Топорова, є дуалістичним феноменом, основними аспектами якого виступають фольклорність та ритуальність з виходом за тісні рамки календарного чи життєвого циклу та запрограмованості колективних ритуалів. Замовляння виникають у людини первісного суспільства на ґрунті дифузного мислення з характерною для нього не розчленованістю уявлень і продовжують творитись у середньовічну християнську феодальну епоху, коли в силу вікової тривкості поглядів, стійкості словесних текстів генеруються аналогічні вербальні формули замовлянь. Саме наявність дифузного мислення і дифузних, не розчленованих уявлень про природу явищ, станів, істот, стихій та речей і обумовило виникнення замовлянь з тісним поєднання у них сакрального і профанного слова. Світоглядна основа замовлянь не становить єдиного концепту, оскільки вони виникали і розвивались упродовж століть й зафіксували як прасвіт людського світовідчування, так і пізнішу гносеологічну та аксіологічну картину світу. Щоб не помилитись з вибором придатного для пасіки місця, волинські пасічники на Зачаття св. Ганни (9 грудня) вважали за необхідне йти до схід сонця до криниці, набрати води у новий посуд й прийшовши додому, кропити водою обране місце зі словами: .На Київщині, засновуючи пасіку, бджолярі приносили камінь й закопували в землю посеред неї, промовляючи наступне замовляння: . Камінь та земля у замовляннях з прийомом порівняння, володіючи символічним значенням, виступають знаком (маркером) прикріплення бджіл до новоствореної пасіки, яку вони ніколи не зможуть покинути. При першому весняному випуску бджіл на Закарпатті було у звичаї примовляти: Я вас, пчілки, пущаву, абисте газдовали, абисьте рано вставали, другі на вас ся не напущали і абисьте далеко не ішли. І прошу вас, абисьте у ліс не ішли, бо там почемеритеся, а на поле не ідіть, бо там вас буря убє. А прошу вас, пчолки, що свого домовства держіться. А гуцули, виносячи вулики надвір, на , випускали бджіл й примовляли до них так: Щоби ти так дбала, як ми дбаємо у своєму господарству і так аби носила, робила і ви усі до купи, як ми усі в своїй хаті вкупі ґаздуємо; щоби ти так не крала і чужим медом не радувалася, як я ся не радую тебе на ту дорогу посилати і тобі се казати. Що собі приробиш, то будеш мати, до чужої пасіки тобі не повертати, на кликанє си не дивити, на цвіту си не бити, лишень на цвіту си качити. А ти, старша матко, що ти гадаєш робити? Уже є на дворі літо, треба сі добре обходити, від сегодня до тижня матківники вробити! Встановлюючи вулики з бджолами на точки, українські пасічники проголошували наступне замовляння-молитву: Господи Боже, Сине Божий, стань мені в поміч. Я вас випускаю на білий світ, на красний цвіт, основан на 4 часті, по півдні і по вітру по страшенному крилу по білому перу; так і ви, мої пчоли, ідіте по густі меди, по жовті воски, по часті рої, Господу Богу на похвалу, а мені Рабу Божому (імя) на пожиток, і прошу вас летіть соколовими крилами, беріте вовчими ротами: як у воді щука всім рибам страшна, так би ви мої пчоли страшними були чужим пчолам і як риба в море іграла і в ріках гуляла щодня і полудня гуляла, так би ви мої пчоли іграли і гуляли Божим Духом Святим і Святою Тройцею і святих небесних і безплотних сил Михаїла, Гавриїла, Уриїла і Рафаїла, всіх святих і дійством св. Зосима. Амінь Подібна молитва було відомою пасічникам Полтавщини при виставці бджіл на пасіки, які при цьому обкурювали кожен вулик ладаном:Господи! Стань на поміч рабу Божому (імя) і всі святії небесні сили, янголи, архангели, херувими і серафими; я вас пускаю на білі цвіти, на всякі цвіти, на всі чотири сторони; на схід, на захід, на полудень, на північ, по всьому світу, по густі меди, по часті рої, Господу Богу на хвалу, господареві вашому на пожиток.

Я вас сьогодні, бджоли, благословляю не сам собою, но з Отцем і Сином і св. Духом і Пречистою Богородицею, і зо всіма святими. Ідіть з радістю і повертайтесь скоростію. Наведені зразки замовлянь-молитов є продуктом тієї історичної епохи, коли людина від усвідомлення всеєдності буття поступово піднімалась на вищий ментальний рівень – рівень ідентифікації власної індивідуальності і своєї унікальності як особи через сприйняття своїх особистих богів, а позитивний результат звертання до них досягався внаслідок відновлення порушеної гармонії всесвіту. Особливістю замовлянь-молитов є змішування молитовного звертання до божества, заміненого згодом християнським Богом та святими, а також паралельно до бджіл (дуалізм уявлень заклинача) та порівняння, тобто замовляння, починаючись молитвою, завершувалось порівнянням, у якому важливу роль відігравали засоби заклинань, що носили символічний характер, наприклад соколові крила, вовче горло, щучі зуби та виконувані ними знакові функції стосовно комах.Для захисту пасічницького господарства від наврочення (лихого ока) бджолярі волиняни користувались наступними замовляннями: або . На території Середньої Наддніпрянщини (Київщина, Черкащина) при виставці бджіл від у захищались наступними примовками: (поширений у замовляннях, що мають значення оберегу, замовляннях з захисною функцією архаїчний мотив тину з формулою , , що виникає з прийому мислення, коли в основі співставлення лежить наголос на якісних характеристиках предметного світу, ототожнення конкретного предметного образу з символічним образом замовляння) чи (прийом акумуляції – докладного перелічення усіх видів з метою їх вигнання). Коли ж вроки уже подіяли, для їх подальшої нейтралізації на Волині використовували низку інших замовлянь з функцією заклять: . Слобожанські бджолярі з цією ж метою успішно застосовували наведене замовляння-закляття: . На Півдні поширення набули щоденні вранішні замовляння-молитви, спрямовані на усунення негативного впливу : чи . Призначене для відведення від бджіл закляття з відповідним вербальним посланням його винуватцю ще й сьогодні побутує у господарській практиці пасічників Черкаської Наддніпрянщини: . Ритуальна заборона задивлятись на бджіл, що летять з пожитком, у цих замовляннях тісно корелює з магією погляду. У міфологічному мисленні очі сприймаються як „вхід” у внутрішнє, заховане, потаємне в людині, в його душу, а в кінцевому підсумку – в інший світ, звужений до меж людського тіла. Погляд трактується як магічний контакт і дія, ним можливо завдати шкоду іншій людині, або її майну, тільки глянувши на неї чи це майно. Око – транслятор потенційної чи вже актуалізованої небезпеки, що таїться у погляді; у цій системі переконань сконцентровано уявлення про матеріальність чи навіть тілесність погляду.Щоб бджоли з пасіки ніколи не виводились, українські пасічники мали за обовязок першої неділі кожного місяця просити священика, аби той відлупив воску з миром і оливковою олією від св. Трійці і змішав віск з посвяченими миром та оливою. Цей віск необхідно було віднести увечері до пасіки і покласти на верх першого вулика зі словами: .

Це порівняння, без сумніву, виникло під книжним впливом або походить з церковно-богослужбових молитов, оскільки його зміст істотно перегукується з молитвами Требника, тобто замовляння має яскраво виражене церковно-обрядове, апокрифічне підґрунтя.Календарні свята . У багатьох випадках пасічницькі замовляння носили сезонний характер, будучи приуроченими до певних календарних дат, здебільшого відкриття чи закриття пасічницького сезону та послідовних річних чинностей, виконуваних власником пасіки. Святий вечір. Українські пасічники на Святий вечір наливали у горщик розведений водою мед й закопували його на покуті під лавою; при цьому хазяїн чи хазяйка, щоб бджоли влітку не покидали пасіку й краще роїлись, приговорювали: . Іншим засобом утримання бджіл у господарстві було закопати у пасіці горщик з вареною пшеницею і щільниковим медом з наступним замовлянням: . Це приклади паралелістичних двохчленних замовлянь, побудованих з використанням прийому порівняння, в основі яких лежить магічний принцип аналогії. Сутність замовлянь-порівнянь полягає у вербальному чи акціональному зіставленні двох явищ (за схемою : перший член заговірної формули те, що порівнюється, другий – те, з чим порівнюється), яке в кінцевому підсумку має тягти за собою реалізацію бажаного в реальності.Водохреща . Власники бджіл з Середньої Наддніпрянщини, Полісся, Карпат і Прикарпаття, прагнучи, щоб бджолині рої не втікали з їх пасік, а комахи велися, розмножувалися й були здоровими, на Водохреща виконували відповідні ритуальні дії – окроплювали їх свяченою водою, яка вважалася панацеєю від усіляких недуг та вроків. У надвечіря Господнє пасічники Київщини та Черкащини, намагаючись набрати воду першими, примовляли: . Волиняни водою з трьох кропили вулики з бджолами, примовляючи: .

Богоявленська (вечірня) вода у замовляннях українців наділена неабиякими цілющими властивостями і особливо корисна для плекання бджіл. Набирали її пасічники, дотримуючись особливих правил , примовляючи: . У замовляннях вода персоніфікується, наділяється власним імям (вода Уляна, йордань вода), стає не лише обєктом, а й субєктом магічної дії. Народне світобачення, яке одержало яскравий вияв в наведених замовляннях з паралелістичною формулою, що супроводжували описані катартичні обряди, поєднувало в собі й розуміння реальних пурифікаційних властивостей води, й глибоку, дохристиянського коріння несхитну віру в її цілющу, живильну, охоронну і фертильну силу (захист від хвороб, впливу , нападу чужих бджіл, прокреативні властивості), супроводжувану усвідомленням магічності замовляння, магічної влади заговірного слова (первісна єдність слова і діла, тексту і обрядового сценарію, функціональна однозначність замовляння та дії).Св . Олексія. Вранці на свято українські пасічники йшли у стебник до бджіл зі словами наступної молитви: Добрий день тобі, царице-матко! Хай буде тобі щаслива весна, щасливе літо! Час тобі господарити, лад давати Божим мухам. Святий Теплий Олексо, чоловіче Божий, благослови мої і чужі мухи Божі, і ви, родителі-прародителі наші, наставте на пожиток і на добро наші й Божі мухи: щоб добре роїлися, щоб рої низько сідали й давалися нам до рук, щоб добрий пожиток принесли й нам, і прародителям нашим і Богові; щоб чужі бджоли не нападали; щоб лихі люди зла не наворожили… Царице-матко, будь здорова, наставляй своїх мух на працю!

АВТОР: Уляна Мовна

Цікаво а які ви маєте думки з даного приводу, напишіть в коментарях під цим текстом.

+4

0