Новий Кліщ на бджолах Тропілаелапс (Tropilaelaps mercedesae) Потенційна серйозна загроза для бджіл

Вирішив написати про даного поки що нам невідомого кліща так як він вже з’явився в південний регіонах недалеко від України.
В інтернеті пишуть що цей кліщ вже є в Узбекистані (посилання на відео додам в кінці даної публікації) також читав деякі коментарі що цей новий кліщ з’явився в Сочі, і навіть в Белгородській області. (але коментарі в інтернеті не є достовірним джерелом інформації, наводжу це тут для роздумів)

Що пише про даного кліща Вікіпедія:

хвороба розплоду бджіл що викликається гамазовим кліщем Tropilaelaps clareae File: CSIRO ScienceImage 7018 Asian bee mites Tropilaelaps sp on European honey bees and a deformed bee top left.jpg Created: 1 October 2007 http://www.scienceimage.csiro.au/pages/about/

Тропилелапсо́з — інвазійна хвороба розплоду бджолиної сім’ї, що викликається гамазовим кліщем Tropilaelaps clareae, характерною рисою збудника Тропілелапсозу є маленькі щетинки на дорсальній поверхні тіла.

Основним джерелом інвазії є уражені кліщем бджоли.
Додам що слід зазначити що кліщ розноситься бджолами, по деякій інформації в інтернет кліщ може жити лише декілька днів без харчування на личинках, але ж слід зазначити що по іншим коментарям він може жити на бджолах і довший проміжок часу.

У результаті захворювання Тропілелапсозу відзначається загибель печатного розплоду, з’являються недорозвинені робочі бджоли і трутні.

В Україні офіційно захворювання не встановлене.

Додам переклад з британського сайту про даного кліща, опублікований в 2020 році.

Дослідження нового кліща опис абстракт

Кліщ Тропилаелапс, Тропілаелапс, Tropilaelaps mercedesae

Tropilaelaps mercedesae є одним із найбільш проблематичних паразитів медоносних бджіл і стає все більш загрозливим для галузі бджільництва. Tropilaelaps може легко паразитувати на незрілих медоносних бджолах (личинках і лялечках) і мати як летальний, так і сублетальний вплив на окремих робочих бджіл. Наше дослідження вперше експериментально оцінило вплив T. mercedesae на нюхове навчання, здатність до польоту, здатність до самонаведення, а також зміни транскрипції у паразитованих дорослих медоносних бджіл. Зараження T. mercedesae мало негативний вплив на пов’язану з нюхом функцію, здатність до польоту та швидкість самонаведення. Об’єм грибовидного тіла значно збільшився в заражених медоносних бджіл, що може бути повязано з нижчою реакцією на сахарозу, а також із нижчою здатністю до навчання заражених бджіл. Експресія генів, пов’язаних з імунною системою та транспортуванням і метаболізмом вуглеводів, значно відрізнялася між інфікованими та неінфікованими бджолами. Крім того, функції генів у клітинній адгезії відіграють важливу роль у нюхових відчуттях медоносних бджіл. Наші висновки дають повне розуміння європейських медоносних бджіл у відповідь на інвазію T. mercedesae і можуть бути використані для подальшого дослідження складних молекулярних механізмів у медоносних бджіл під впливом паразитарного стресу.

Поширення та Географічний діапазон Тропілелапсозу

Поширення нового кліща Тропилаелапс (Tropilaelaps mercedesae)

Відомий географічний ареал Tropilalaelaps значно розширився за останні 40 років. Основним фактором, який нині обмежує виживання та поширення екзотичних кліщів у Великобританії, є їхня залежність від безперервного цілорічного постачання кормом незрілих бджіл у паразитованих колоніях. За існуючих кліматичних умов холодні зими не дозволяють A. mellifera виводити розплід взимку, тому будь-який інтродукований Tropilaelaps буде голодувати. Однак навіть трохи м’якіші зими у Великій Британії, як очікується через глобальне потепління, сприятимуть безперервному виведенню розплоду. Вже відомо, що в багатьох частинах Великобританії розплід у бджіл присутній цілий рік, включно з більш північними районами країни. Цей прямий зв’язок між кліматом / господарем / паразитом робить модель Tropilaelaps / медоносної бджоли особливо актуальною для сценаріїв зміни клімату.

Карта CLIMEX – Екокліматичні індекси для
Tropilaelaps по всьому світу (тобто всі території, які є
кліматично придатний для Tropilaelaps на основі
Відомого поширення кліщів

Потенційні можливі регіони поширення нового кліща Тропілаелапс

Життєвий цикл

Молода бджола що вийшла з комірки з кліщем Тропілаелапс

Самки T. clareae мають світло-червонувато-коричневий колір і приблизно 1,0 мм завдовжки х 0,6 мм завширшки, тоді як самці майже такі ж великі, як і самки (приблизно третину розміру кліща Varroa). Життєвий цикл і паразитування на бджолах A. mellifera подібні до Varroa destructor. T. clareae легко заражає колонії A. mellifera в Азії, особливо там, де колонії постійно виробляють розплід. Дорослі самки кліщів проникають у комірки, що містять личинки, де розмноження відбувається в закритих комірках стільників з розплодом. Материнський кліщ відкладає три-чотири яйця на зрілих личинках бджіл через 48 годин після закупорювання стільників. Розвиток триває приблизно 6 днів, і дорослі особини (включно з материнським кліщем) з’являються разом із вилупленою дорослою бджолою, а потім шукають нових господарів. Кліщі швидко пересуваються по стільниках розплоду, тому їх легше помітити, ніж варроа, хоча вони набагато менші. T. clareae має коротший репродуктивний цикл, ніж кліщ вароа V. destructor, тому, коли обидва кліщі присутні в одній колонії, популяції T. clareae накопичуються швидше.

Поточний стан Тропилелапсозу

В даний час Tropilaelaps spp. відсутній у Великобританії, але якщо його завезти, він потенційно може завдати серйозної шкоди, якщо закріпиться. Кліщ підлягає обов’язковому повідомленню в Англії та Уельсі згідно з Наказом про боротьбу з хворобами бджіл і шкідниками 2006 року та Наказом про боротьбу з хворобами бджіл і шкідниками (Уельс) 2006 року. Це означає, що якщо бджоляр підозрює, що у нього зараження кліщами Tropilaelaps, він повинен повідомити про це.

Щоб допомогти у здійсненні нагляду, Національна інспекція бджільництва щороку проводить спостереження за екзотичними шкідниками на пасіках, які знаходяться в зоні ризику, наприклад, на пасіках навколо портів або вантажних складів. Крім того, бджолярам настійно рекомендується регулярно стежити за їх присутністю у вуликах. Будь-яких підозрілих кліщів слід негайно відправити в лабораторію для дослідження.

Методи боротьби контролю за Tropilaelaps

Основною метою боротьби з кліщами є стримування
їх чисельності в усі часи нижче «економічно шкідливого рівня». Комбінація обох ветеринарних препаратів (акарицидів або
Вароациди) і біотехнічні методи можуть бути використані для контролю Tropilaelaps.
«Акарициди» – це ліки, які знищують кліщів. Вони застосовуються або з кормом, або безпосередньо на
дорослих бджіл, як фуміганти, контактні смужки або шляхом випаровування. Використовується багато тих самих акарицидів
що і для Varroa, вони також, ймовірно, будуть ефективним проти Tropilaelaps. Хоча наразі таких специфічних схвалених для контролю цього нового виду кліща продуктів у Великобританії немає.

Біотехнічні методи боротьби

Порівняння Кліща Вароа та Тропілаелапс varroa і Tropilaelaps

Багато ефективних методів включають захоплення кліщів у стільники з розплодом,
які потім видаляються та знищуються. Tropilaelaps вважається відносно простий у контролі за допомогою методів створення безрозплодного періоду.
Нездатність Tropilaelaps харчуватися дорослими бджолами, або вижити поза закритим розплодом більше ніж кілька днів, це слабкість у життєвому циклі нових кліщів Тропилаелапс яку можна використовувати для його контролю. Зокрема, у місцях, де присутній кліщ, такі методи, як утримання маток в ізоляційних кліточках, використання
штучних роїв та гребінчасті методи відлову кліща з трутневого розплоду (мається на увазі що вилкою виковирюють трутневий розплід з запечатаних розплідних комірок), до
створення перерв у розплоді, мають бути ефективним для зменшення чисельності кліщів.

(нагадаю що у Великобританії ще немає цього нового кліща і рекомендації теоретичні..)

Посилання на публікацію тут

Додам ще декілька відео з пасік наших південних сусідів чи країн що знаходяться не дуже далеко від України

Відео Нові кліщі Тропилаелапс на бджолах

Дивіться відео з 2,55 хвилини

Лікування – як лікувати бджіл

В даному відео пасічник ділиться його досвідом з лікування пропіелаелапса.
Був використаний румунський метод лікування від кліща вароа за допомогою щавлевої кислоти 65%. Запечатані комірки намазувались щіткою вмоченою в 65% щавлеву кислоту, потім стільники витримувались поза вуликом 10 хвилин і після цього повертались у вулик. Кліщ при даному методі лікування гине навіть в запечатаних комірках з розплодом.

0

0