Нозематоз Бджіл – Профілактика та лікування

Ноземоз (або нозематоз) – широко розповсюджене захворювання бджолиних сімей, що завдає суттєвих збитків бджільництву.
Збудниками ноземозу є мікроспоридії Nozema apis (Нозема aпic) i Nozema cerenae (Нозема церане).

Нозематоз бджіл (Ноземоз, Nosemosis) — інвазійна хвороба бджолиних сімей, яку викликають одноклітинні паразити роду Nosema. Характеризується порушенням функції кишечника. Уражуються переважно епітеліальні клітини середньої кишки та мальпігієві судини. Джерело збудника інвазії — хворі бджоли. Спори ноземи передаються через мед, пергу, стільники і т. ін.

Нозематоз Ознаки ураження бджіл

До хвороби можуть призвести тривала зимівля бджіл, низька якість зимового корму, висока вологість у зимівнику, тривала несприятлива для літа погода тощо.

В уражених сім’ях спостерігається масова загибель бджіл протягом зимівлі та першого місяця після винесення та встановлення вуликів на пасіці. У загиблих комах черевце збільшене, м’яке. Діагноз ставлять на підставі клінічних ознак (пронос, млявість) і результатів мікроскопії вмісту кишківнику. З лікувальною метою застосовують сироп з фумагілліном. Профілактика: дотримання оптимальних умов зимівлі бджіл; при появі хвороби проводять дезінфекцію парами формаліну.

Характеристика збудника Нозема апіс Nosema apis

Збудник — Nosema apis, що належить до родини Nosematidae ряду Nosematida типу Мікроспоридії. Свіжі зрілі спори паразита овальної, яйцеподібної форми, розміром 4,5-7,5×3,5 мкм. Оболонка спор гладенька або злегка хвиляста, триконтурна. Один край спор (витончений) має мікропіле і полярні гранули. Всередині спори розрізняють: парасолькоподібний пластинчастий поляропласт, полярну трубку, спороплазму з двома сферичними або довгастими ядрами, задню вакуоль.

Нозема Церане Nozema cerenae

Спори нозема церана зліва і нозема апіс справа

N. ceranae – мікроспоридія, виділена як паразит європейської медоносної бджоли досить недавно. Сьогодні цей паразит широко присутній, поряд з мікроспоридією N apis, на пасіках на всіх континентах, і в ряді кран є единим збудником ноземозу, або переважає за поширеністю мікроспоридію N. apis. Зокрема, на території США і Канади, країн Балканського півострова, в Турції, Ірані, Японії, РФ, в країнах Південної Америки, в більшості країн Євросоюзу. Однак залишається не вивченою велика територія на сході і включає країни Балтії, Білорусь, Молдову, більшість регіонів Росії, країни південного Кавказу, Казахстан, Узбекистан, Киргизстан, Нами вперше досліджено поширення мікроспоридії N. ceranae на пасіках в більшості областей України.
Мікроспоридії N. апіс та N, церане паразитують переважно в епітеліальних клітинах середнього відділу кишківника робочих бджіл, маток і трутнів. Але паразити зустрічаються також в статевій системі маток і трутнів, негативно впливаючи на їхню фертильність (плодючість, репродуктивну здатність).

Як бджоли заражаються нозематозом

Спори ноземи під мікроскопом як виглядають

Зараження бджіл збудниками ноземозу відбувається в основному аліментарно (під час харчування), під час трофолаксису (трофолаксис – це процес передачі їжі чи виділень залоз серед членів общини шляхом відригування). чищення комірок, забруднених екскрементами хворих на ноземоз комах; не виключається також трансоварiальний (передача збудника через яєчники матки) та трансспермальний (через
сперму трутнів) шлях передачі збудників нозематозу у бджіл.
У літніх генерацій бджіл через три дні після зараження починають утворюватися у великій кількості спори N. apis; приблизно на день Пізніше – спори N. ceranae. У зимової генерації бджіл активне спороутворення починається в кінці січня – в першій половині лютого. Враховуючи, що мікроспоридії N. apiѕ i N. ceranae не мають власних мітохондрій і живуть виключно а рахунок енергії хазяїна, захворювання, яке співпадає з активним спороутворенням паразитів, проявляється, як правило, навесні – у період великих енергетичних витрат, пов’язаних з початком вирощування розплоду і необхідністю підтримки оптимального мікроклімату в гнізді. Кількість спор в одній бджолі коливається від кількох десятків до кількох сотень мільйонів.
Тривалість життєздатності спор N. ceranаe зaпишасться маловивченою, але вони, за даними літератури, краще витримують висихання та перепади температури, аніж спори N. apis. Останні ж більш чутливі до температури замерзання,

Ознаки уражених нозематозом сімей

Уражені сім’ї погано розвиваються. Відзначається різке скорочення виховання розплоду в результаті атрофії глоткових залоз у бджіл годувальниць, що беруть участь в годівлі личинок і переробці цукрового сиропу.
При ураженні 60 % бджіл в сім’ї відсутній медозбір. Розвиток сімей незначний, площа розплоду скорочується. Матка припиняє яйцекладку, часто відбувається заміна маток. Бджолині сім’ї часто гинуть в кінці зими і навесні.
Оскільки ознаки ураження бджіл ноземозом часто е неспецифічними, важливе значення має лабораторне дослідження комах.
Діагноз встановлюють на основі клінічних ознак, результатів мікроскопічного дослідження кишківників бджіл і їх екскрементів (світлова мікроскопія) і, за потреби, для підтвердження видової диференціації збудників нозематозу, проводять спеціальні дослідження з використанням полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР). Особливості патогенезу нозематозу на клітинному рівні досліджують за допомогою електронної мікроскопії.
Як показали багаточисельні дослідження, ліквідація ноземозу на пасіці можлива тільки в разі комплексного проведення санітарних, лікувально-профілактичних і зоотехнічних заходів, спрямованих на оздоровлення бджолиних сімей.

Лікування ноземозу на пасіці, препарати, ліки

До недавніх пір хворих на ноземоз бджіл лікували, в основному, за допомогою антибіотиків (фумагiлiн, тетрациклін, метронідазол та ін.), препаратів із групи сульфаніламідів та нітрофурано. Нині використання цих препаратів заборонено як в країнах Європи, так і в Україні через їх негативний вплив не тільки на бджіл, але і на споживачів бджолопродуктів. Саме через це актуальним є пошук альтернативних методів оздоровлення бджіл за ноземозу з використанням речовин рослинного та тваринного походження.

Встановлено, що згодовування БАР (біологічно активних речовин) з лялечок та гусениць дубового шовкопряду Antheraea ремуi Guer подовжувало тривалість життя здорових бджіл та збільшувало кількість розплоду в бджолиних сім’ях, але прискорювало природне відмирання бджіл, штучно заражених N apis. Аналогічні дані отримані при згодовуванні бджолам ербісолу (препарату RBS), основою якого є БАР, отримані з зародків великої рогатої худоби.
Дослідження впливу білкових підгодівель, зокрема, пилку і перги, а також їх замінників – пивних дріжджів і сухого молока, на динаміку відмирання здорових і хворих на ноземоз бджіл показало, що вони достовірно скорочують тривалість життя не тільки хворих на нозематоз бджіл, але і бджіл без зараження (умовно здорових), прискорюючи їх відмирання, порівняно з контролем, де не було білкових підгодівель.

Профілактика нозематозу на пасіці

Все більший інтерес привертає до себе оздоровлення бджіл з використанням біологічно активних речовин рослинного походження. І хоча навіть найефективніші з них, як і антибіотики, не пригнічують розвиток мікроспоридій, вони суттєво збільшують тривалість життя хворих на ноземоз бджіл, що підтверджено вітчизняними та закордонними дослідженнями. Зокрема, в ННЦ «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича досліджені проти аскосферозні, проти гнильцеві та проти ноземозні властивості більше 500 видів рослин з флори України. Ряд із них можуть бути основою препаратів та харчових добавок з комплексним протиноземозно – аскосферозним та протигнильцевим ефектом.

Препарат КАС 81, антибіотик пробіотик

У вітчизняній бджолярській літературі приводиться багато способів лікування бджіл від інвазійних захворювань, зокрема ноземозу та варроозу, з використанням рослинної сировини. Найбільш популярним засобом є рослинний препарат «КАС-81», який легко приготувати в домашніх умовах, заготувавши попередньо бруньки сосни та вегетуючі частини полину гіркого. Проти ноземозна ефективність «КАС-815 та його складових підтверджена в наших експериментах та експериментах інших дослідників. Цей комплексний рослинний препарат може бути альтернативою антибіотикам, що не тільки не поступається їм за ефективністю, але і переважає їх за впливом на тривалість життя бджіл, є також багато інших рецептів оздоровлення бджіл за інвазійних та інфекційних захворюнань з використанням рослинної сировини, які потребують наукового підтвердження.
Контроль за ступенем ураження бджіл мікроспоридіями N. apis та N. ceranae, що викликають у бджіл нозематоз, с важливим заходом на пасіці, оскільки нелікований нозематоз здатен активізувати латентні (приховані) вірусні інфекції у бджіл (вірусний параліч у імаго бджіл мішечкуватий розплід) та ослаблювати бджолині сім’ї, що не дозволяє навесні швидко нарости їх силу.

Осіння профілактика хвороб бджіл

Профілактику нозематозу варто робити з осені – в період поповнення кормових запасів на зиму, а лікування та оздоровлення – навесні (під час весняної підгодівлі бджіл). Для цього можна самостійно виготовити рослинні проти нозематозні препарати (зокрема препарат КАС-81) чи придбати готові, зокрема «Здорова бджілка», «Здорова бджілка – серія фіто – 1, фіто 2. фіто-3» на рослинній чи біоорганічній основі які не є антибіотиками, але мають комплексний проти нозематозний і проти аскосферозний ефект та здатні суттєво продовжувати термін життя бджіл, що дозволяє значно прискорити розвиток бджолиних сімей.

Рано навесні проти нозематозний оздоровчий, лікувальний та стимулюючий прийом включає застосування зазначених препаратів у невеликих дозах (0,3-1л на сім’ю) шляхом згодовування з кормом (сиропом, канді), а весною та влітку за наявності медозбору – обробки тіла бджіл водним розчином (обприскування з «Росинки) за температури навколишнього середовища вище 15 °С.

Методи підвищення продуктивності бджіл і пасік

Обов’язковим прийомом для підвищення продуктивності пасік є утримання сильних сімей та використання маток віком не більше 2-х років. Поповнювати арсенал маток бажано чистопородним матеріалом хоча б раз на 5 років. Виводити маток бажано від сімей, що наділені доброю санітарною поведінкою, не схильних до хвороб та рійливості,
з обов’язкових технологічних прийомів, що визначають стан зимівлі бджіл, є поповнення кормових запасів до 1-10 вересня, оскільки пізнє згодовування цукрового сиропу скорочує тривалість життя бджіл.
Допомогу з питань діагностики та лікування хвороб бджіл можна отримати в лабораторії технологічних та спеціальних заходів профілактики захворювань бджіл в ННЦ «Інститут бджільництва імені П.Л. Прокоповича» (м. Київ) Звертатись за телефонами: 050-216-62-15, 098227-01-26, Тетяна Михайлівна Єфіменко.
Г.В. ОДНОСУМ, кандидат ветеринарних наук, старший науковий співробітник,
Надруковано в журналі Пасіка.
Т.М. ЄФІМЕНКО, кандидат біологічних наук, зав. лабораторії технологічних та спеціальних заходів профілактики
захворювань бджіл, ННЦ «Інститут бджільництва
Імені П.І. Прокоповича»

Фотографії взяті з сайту вікіпедія
а також з сайту BEE HEALTH де є додаткова інформація з цієї ж тематики, англійською мовою.

+5

0