Поліська Популяція Бджіл Підвиду APIS MELLIFERA MELLIFERA L. Морфометрія Крил Робочих Бджіл

Українська версія

Scientific Journal «ScienceRise:Biological Science». No1(34)2023. С 38-49

Посилання: Galatyuk, O., Yarovets, V., Babenko, V., Cherevatov , V., Gutyj, B., Grigorenko, A., Strilchuk, M., & Stolyar, I. (2023). II. Morphometry of wings of worker bees of the subspecies Apis mellifera mellifera L. (Polissya population of Zhytomyr region). ScienceRise: Biological Science, (1(34), 38–49. https://doi.org/10.15587/2519-8025.2023.275588

http://journals.uran.ua/sr_bio/article/view/275588

УДК 638.12+519.24

1. 2. МОРФОМЕТРІЯ КРИЛ РОБОЧИХ БДЖІЛ ПІДВИДУ APIS MELLIFERA MELLIFERA L. (ПОЛІСЬКА ПОПУЛЯЦІЯ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

О. Є. Галатюк, В. І. Яровець, В. В. Бабенко, В. Ф. Череватов, Б. В. Гутий, А. М. Григоренко, М. С. Стрільчук , І. В. Столяр

1. MORPHOMETRY OF WINGS OF WORKER BEES OF THE SUBSPECIES APISMELLIFERAMELLIFERA L. (POLIS POPULATION OF ZHYTOMYR REGION)

Oleksandr Galatiuk, Volodymyr Yarovets, Volodymyr Babenko, Volodymyr Cherevatov, Bohdan Gutiy, Andrii Hryhorenko, Mykhailo Strilchuk, Ihor Stolyar

Неконтрольоване розповсюдження бджіл підвидів A. m. carnica, A. m. ligustica та A. m. caucasica призвело до скорочення областей існування в чистому вигляді популяціїй «темних лісових бджіл», які належать до підвиду A. m. mellifera на території їх природнього існування в межах України. Через потребу використання темних лісових бджіл у селекції виникла необхідність встановити місця існування окремих популяцій бджіл підвиду A. m. mellifera.

Мета роботи. Створити доступну для користування та одночасно досконалу методику класифікації фенотипів крил бджіл, за допомогою якої можна було б визначати імовірну породну приналежність робочих бджіл; тип та ступінь гібридизації основної породи домішковими; виявляти «чистопородні» за фенотипом крил бджолині сімї, придатні для подальшої селекції.

Матеріал і методи дослідження. За допомогою дискримінантного аналізу даних на першому етапі дослідження здійснено класифікацію 1500 крил сімей з використанням 8-и ознак: Ci, Dbi, Disc.sh, Pci, Ri, Сі.3, Сі.2, Сi.2.1, щодо яких була орієнтовна інформація про можливу належність фенотипу крил до підвиду A. m. mellifera, або його гібридів. На другому етапі додатково досліджено 1212 крил бджолиних сімей, щодо яких були сумніви стосовно їх породної приналежності.

Результати дослідження та обговорення. Крила достовірно розподілені на чотири кластери, що вказує на наявність серед масиву досліджених крил чотирьох достатньо відмінних між собою за фенотипом груп.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Створено класифікаційну модель, яка дозволяє достатньо ефективно дискримінувати крила робочих бджіл бджолиних сімей України, підвиду A. m. mellifera. Встановлено фенотипічні значення індексів робочих бджіл чотирьох поліських мікропопуляцій бджіл, які використані у якості еталонів порівняння з метою виявлення можливої гібридизації, та які можуть слугувати за еталони у наступних дослідженнях. Знайдено чотири бджолині сім, матки яких продукують бджіл типу A. m. mellifera поліської популяції, та три бджолині сімї, матки яких продукують бджіл гібриду A. m. macedonica, та можуть використовуватись для подальшої селекційної роботи.

Ключові слова: Морфометрія крил, класифікація робочих бджіл, дискримінантний аналіз

The uncontrolled spread of subspecies A. m. carnica, A. m. ligustica, and A. m. caucasica has led to a reduction in the areas of “dark forest bees” populations belonging to the subspecies A. m. mellifera in their natural habitats within Ukraine. Due to the need to use dark forest bees in breeding, it became necessary to identify the locations of individual populations of bees belonging to the A. m. mellifera subspecies.

The goal of the work is to create an accessible and at the same time perfect methodology for classifying bee wing phenotypes, which would make it possible to determine the probable breed of worker bees, the type and degree of hybridization of the main breed with impurities, and to identify “purebred” bee families by wing phenotype suitable for further breeding.

Material and methods of research: Using discriminant analysis of data, at the first stage of the study, 1500 wings of bee families were classified using 8 features: Ci, Dbi, Disc.sh, Pci, Ri, Сі.3, Сі.2, Сi.2.1, for which there was preliminary information about the possible belonging of the wing phenotype to the subspecies A. m. mellifera or its hybrids. At the second stage, an additional 1212 wings of bee colonies were studied, about which there were doubts about their breed.

Results of research and discussion: The wings are reliably divided into four clusters, indicating the presence of four sufficiently distinct groups among the studied wings in terms of phenotype.

Conclusions and prospects for further research: A classification model has been created that allows for effective discrimination of the wings of working bees of bee colonies in Ukraine, the subspecies A. m. mellifera. Phenotypic values of indices of four Polissia micro-populations of bees used as reference standards for possible hybridization detection were established, which can serve as standards in future research. Four colonies were found, whose queens produce bees of the A. m. mellifera type of the Polissia population, and three colonies whose queens produce bees of the A. m. macedonica hybrid and can be used for further selection work.

Keywords: Morphometry of wings, classification of worker bees, discriminant analysis

1. Вступ

На сьогодні до бджіл підвиду Apis mellifera mellifera L. існує значна зацікавленість з кількох практичних викликів, які постали перед галуззю бджільництва. Помічена здатність до виживання в умовах ізоляції від стороннього впливу людини спонукає шукати серед місцевих популяцій «темних лісових бджіл» представників, здатних мати задатки до опірності вірусним та бактеріальним захворюванням, а також виявляти толерантність до кліща Варроа [1]. Історично Полісся було ареалом розповсюдження підвиду медоносних бджіл A. m. mellifera. Однак, як і в Західній Європі, на територіях Центральної та Східної Європи набуло неконтрольоване розповсюдження бджіл підвидів A. m. carnica, A. m. ligustica та, можливо, в меншій мірі A. m. caucasica, що призвело до скорочення областей існування в чистому вигляді популяцій «темної лісової бджоли», які належать до підвиду A. m. mellifera. Це підтверджується багатьма дослідженнями. Наприклад робота, присвячена вивченню ступеня гібридизації бджіл регіону Північного Уельса Великобританії за допомогою морфометрії крил показала, що більшість бджолиних сімей складалися з гібридів A. m. mellifera і A. m. ligustica, з незначним переважанням A. m. mellifera [2].

Морфометричні та генетичні дослідження бджіл Норвегії, Швеції, Фінляндії, де досліджувався вплив С-лінії на місцеві бджоли засвідчили, що 38 бджолиних сімей можуть вважатись чистопородними A. m. mellifera, а 23 – гібридами [3]. Генетична мінливість місцевих медоносних бджіл у північно-східній частині Польщі, включаючи спеціальну ізольовану зону розмноження в Августівській пущі, була вивчена за допомогою мітохондріальної ДНК та ядерних мікросателітів [4]. Виявлено, що приблизно від 10 до 30% ядерного генофонду, та від 3 до 50% мітохондрій у досліджуваних популяціях, які вважались належними до «темної лісової бджоли», були отримані від немісцевих бджіл.

Що стосується популяцій бджіл України, за результатом морфометричних досліджень з використанням 38 морфологічних ознак за Ф. Рутнером [5] та еталонних зразків підвидів морфометричної бази даних (Bundesland Hessen, Oberursel), 1/3 досліджених зразків з України регіону Полісся були віднесені до підвиду A. m. mellifera, 1/3 – A. m. macedonica, та 1/3 – ідентифіковані як гібриди [6]. У випадку використання з метою класифікації тільки ознак фенотипу крил всі досліджені зразки бджіл віднесено до трьох кластерів: 1) підвидів еволюційної лінії С (A. m. carnica, A. m. macedonica, A. m. ligustica); 2) підвидів лінії O (A. m. caucasica та A. m. anatoliaca) разом із зразками з України; 3) підвиду А. m. mellifera. При цьому гібриди несподівано показали сильний вплив морфологічної лінії О. З тексту статті неможливо встановити які саме морфометричні ознаки крил були використані з метою класифікації. Також необхідно зауважити, що вибірка досліджених сімей України була обмежена: всього 17 сімей одержаних орієнтовно , як можна зрозуміти з наведених даних, з Київщини, Вінничини та Західної України (точно встановити походження зразків бджіл за текстом статті неможливо). Це є підставою вважати, що висновки, зроблені за невеликим обсягом сімей, та вибіркового регіонального розташування, потребують додаткових досліджень з метою ідентифікації бджолиних сімей, доповнення морфометричними даними та виявлення реальних місць існування поліської популяції темних лісових бджіл, або їх гібридів. Авторами зроблено першу спробу дослідити робочих бджіл кількох пасік Житомирської області за допомогою класичної морфометрії крил з використанням пяти ознак (індексів) в роботі [7]. Одержані результати свідчили, що переважаючими складовими породами за фенотипом на цій території є українська степова бджола, A. m. mellifera (поліська популяція), та їх помісі. При цьому, з загальної кількості 1423 досліджених крил, тільки 116 достеменно могли бути віднесені до підвиду A. m. mellifera, а 272 крила – до гібридів A. m. mellifera. Також виявилось, що використання пяти індексів, та належність більшої частини досліджених сімей одному пасічнику, не дозволило за фенотипом крил з достатньою достовірністю виявити тип гібридизації і зробити узагальнюючі висновки стосовно бджіл усієї Житомирської області. Тому, перед дослідниками постало завдання, поряд з розширенням області досліджень, створити доступний для використання та одночасно достатньо точний класифікатор крил, за допомогою якого можна було б визначати внутрішньо підвидову структуру бджіл. Окремою і нагальною була необхідність розробити методику встановлення типу, та величини гібридизації за фенотипом крил, без чого неможливо інтерпретувати результати морфометричних досліджень крил.

2. Мета роботи

– створити доступну для користування та одночасно досконалу методику класифікації фенотипів крил бджіл, за допомогою якої можна було б визначати імовірну породну приналежність робочих бджіл; тип та ступінь гібридизації основної породи домішковими; виявляти «чистопородні» за фенотипом крил бджолині сімї, придатні для подальшої селекції.

3. Матеріали і методи досліджень

Всього використано 2712 крил робочих бджіл з пасік О. Галатюка (точки – м. Житомир, с. Буки та с. Городище Житомирський район), Г. Кевлюка (Житомирська обл., смт. Овруч); зразки крил, надані А. Григоренком (Київська обл., с. Кагарлик), М. Стрільчуком (Миколаївська обл., смт. Веселинів) та І. Можаровським (Житомирська обл., смт. Коростень), мають походження від маток з пасіки І. Столяра (с. Глибочок, Житомирський район) (рис. 1, табл. 1).

Крила робочих бджіл Європейської темної лісової бджоли (Apis mellifera mellifera) відбирались з зимового підмору, одержаного природним чином, що відповідає рекомендаціям ARRIVE щодо експериментів на тваринах відповідно до закону Великобританії про тварин (наукових процедурах) 1986 року і відповідним керівним принципам або Директиви ЄС 2010/63/EU про захист використовуваних тварин для наукових цілей.

Рис.1. Мапа умовного розміщення пасічних точків на території Житомирської області

Таблиця 1

Інформація про походження маток досліджених бджолиних сімей (n=27)

Світлини крил Європейська темна бджола (Apis mellifera mellifera) опрацьовані за допомогою програми TpsDig [8]. Значення індексів обчислювались власною програмою. За допомогою дискримінантного аналізу даних, та комплексу програм StatSoft [9], на першому етапі дослідження здійснено класифікацію 1500 крил бджолиних сімей з використанням 8-и ознак: Ci, Dbi, Disc.sh, Pci, Ri, Сі.2, Сі.3, Сі.2.1, як це запропоновано у роботі [10], щодо яких була орієнтовна інформація про можливу належність фенотипу крил до підвиду A. m. mellifera, або його гібридів. Найбільш достовірним виявився результат класифікації розподілу крил на чотири кластера (Табл. 2,3,4,5, Рис.2), що вказує на присутність серед масиву досліджених крил чотирьох достатньо відмінних між собою за фенотипом груп. За фенотип крил в даній роботі приймається сукупність значень восьми вказаних індексів.

Таблиця 2

Підсумкові результати дискримінантного аналізу крил (n=1500) , бджолиних сімей(n=14) Житомирської області.

Послідовність розташування індексів, згідно зростання їх вагомостей , у класифікації наступна: Ri, Сі, Сі.3, Ci.2, Disc.sh., Pci, Dbi, Ci.2.1 (табл. 2). Отже, радіальний Ri та Сі індекси мають найменший вплив на класифікацію даного масиву крил робочих бджіл , а індекси Dbi та Ci.2.1 – найбільший.

Таблиця 3

Класифікаційна матриця крил робочих бджіл бджолиних сімей (n=14) Житомирської області.

Достовірність класифікації (коректність), задовільна (95,0%, табл. 3). Розташування даних (крил) у просторі канонічних змінних також вказує на якісну дискримінацію за допомогою одержаної класифікаційної моделі (рис. 2).

Таблиця 4

Коефіцієнти лінійних класифікаційних функцій для чотирьох кластерів класифікаційної моделі

4. Результати дослідження Європейська темна лісова бджола (Apis mellifera mellifera)
   

Характер розподілу точок канонічних змінних (Рис.2), вказує на те, що фенотипи крил кластерів 2 та 3 значно відмінні між собою тому, що не мають спільних меж. Крила, які належать до кластерів 1 та 4 при більш детальному аналізі, наприклад за допомогою відстаней Махаланобіса, можуть складатись з двох підгруп, що різняться за фенотипом. Фенотип однієї більшої частини крил буде відповідати саме кластерам 1 та 4, а фенотип іншої частини крил, може бути схожий до кластера 2, або до кластера 3.

Рис.2. Розміщення даних у просторах канонічних змінних класифікаційної моделі за 8-ма ознаками (Ci, Dbi, Disc.sh., Pci, Ri, Ci.2, Ci.3, Ci.2.1): G_1:1, G_2:2, G_3:3, G_4:4– позначення точок кластерів 1–4 відповідно.

Таблиця 5

Значення середніх ознак(індексів) для кластерів класифікаційної моделі

Примітка: * – середнє арифметичне значення ознаки; ** – похибка середнього арифметичного значення ознаки

При встановленні орієнтовної приналежності фенотипів крил чотирьох кластерів класифікаційної моделі (табл. 5), були використані літературні дані для двох індексів: кубітального (Сі), та дискоїдального зміщення (Disc.sh.) [5,11]. За цими ознаками, фенотип крил кластера 2 однозначно належать до підвиду A. m. mellifera. Можна припустити, що кластер 1 теж може відноситись до підвиду A. m. mellifera. Однак, необхідно врахувати, що для кластера 1 значення Disc.sh. більше за 0, а це свідчить про значну імовірну гібризацію. Кластери 3 та 4 відповідають місцевим популяціям певних гібридів. Враховуючи значення Disc.sh. для кластера 3 (2,5>0), та відносно високе значення Сі (2,04), (за Аватесяном значення Сі для української степової бджоли знаходяться в межах 2,0-2,3 [11]; за Поліщуком – 2,16-2,62, Disc.sh.(+) для 72%-94% крил) [12], можна припустити, що основною складовою бджіл кластера 3 є дещо гібридизований тип популяції української степової бджоли підвиду A. m. macedonica.

Таблиця 6

Підсумкові результати класифікації крил робочих бджіл бджолиних сімей (n=14)

Подібне трактування справедливе також і для кластера 4, з урахуванням того, що значення Disc.sh.<0(-0.39) вказує на перевагу у фенотипі підвиду A. m. mellifera, або на приналежність останнього до підвиду A. m. caucasica, про можливість останнього вказується в роботі [6]. Дослідження, присвячене морфометрії крил робочих бджіл підвиду A. m. caucasica встановило, що межі варіації індексів та їх середні значення для семи бджолиних сімей з матками, які походили з Грузії, мали такі значення: Сі(2,07 – 2,265), Сі(сер) = 2,173; Disc.sh. приймає значення в межах: – 0,285 – –1,96, Disc.sh.(сер) = -1,43 [13]. Наведені дані непогано узгоджуються зі значеннями індексів кластера 4 (Табл.4), та з даними Ф. Рутнера, де наводиться значення Сі = 2,16 [14]. Тому, не можна заперечувати можливість присутності в геномах маток регіону Полісся певної складової підвиду A. m. caucasica. Однак остаточний вердикт з цього приводу можливий тільки після відповідних генетичних досліджень.

Віднесення фенотипів крил кластера 2 до підвиду A. m. mellifera, та крил кластера 3 – до гібриду A. m. macedonica, які фенотипічно є достатньо протилежні, добре узгоджується з аналізом розташування крил у просторі канонічних змінних, що ілюструє значиму різницю між кластерами 2 та 3 (Рис.2).

На другому етапі дослідження, за допомогою одержаного класифікатора, було проаналізовано додатково 1212 крил 13-и інших бджолиних сімей, щодо яких не було попередніх свідчень, або були сумніви відносно приналежності їх до певних порід, а також ті, що одержані для опрацювання в останню чергу (Табл.7).

Таблиця 7

Підсумкові результати класифікації крил робочих бджіл бджолиних сімей (n=13)

Достовірність класифікації бджолиних сімей № 15-27 була в межах 94%-95%.

Результати класифікації крил 27 бджолиних сімей (Табл.6,7) були використані з метою одержання морфометричних еталонів порівняння: місцевих мікропопуляціїй поліських бджіл позначено як Polish, гібридів поліської популяції позначено як Hybrid.Pol, гібриду українських степових бджіл позначено як Hybrid.Maced (табл. 8–11).

Таблиця 8

Значення індексів крил робочих бджіл сімей морфометричного еталону місцевої поліської мікропопуляції (Hybrid.Pol.1)

Таблиця 9

Значення індексів крил робочих бджіл сімей морфометричного еталону місцевої поліської мікропопуляції популяції (Polish)

Необхідно загострити увагу на тому факті, що всі 502 крила еталону Polish, безпосередньо походять з пасіки заводчика поліських бджіл І. Столяра (с. Глибочок, Житомирський район), матки від якого придбані пасічниками у різний час.

Таблиця 10

Значення індексів крил робочих бджіл сімей морфометричного еталону гібриду місцевої мікропопуляції української степової бджоли (Hybrid.Maced)

Походження бджіл еталонів Hybrid.Pol.1, Hybrid.Maced та Hybrid.Pol.2 більш різноманітне, та охоплює точки смт. Овруча та району м. Житомира.

Таблиця 11

Значення індексів крил робочих бджіл сімей морфометричного еталону місцевої поліської мікропопуляції (Hybrid.Pol.2)

5. Обговорення результатів дослідження

Для масивів крил, сформованих еталонів Hybrid.Pol.1, Polish та Hybrid.Pol.2, коефіцієнти варіації індексів Disc.sh. приймають значення 33%-50,1%, що перевищує «межу розумного», в той час, як коефіцієнти варіації інших семи індексів, мають цілком допустимі значення (<8%). Даний факт не може бути пояснений тільки похибками при встановлені орієнтирів на крилі, які визначають значення індекса дискоїдального зміщення, а вказує на те, що індекс Disc.sh. є критично чутливий до незначних змін геномів маток, у частині, яка визначає фенотип крил, в межах певної мікропопуляції. Ця особливість може бути використана з користю в подальшому як критерій відмінності між екотипами, популяціями, лініями.

Кластери 1, бджолиних сімей № 10, 11, 17, 18, 27; кластери 3, бджолиних сімей № 17, 18, 19, 22, 23 та кластери 4, бджолиних сімей № 3, 6, 7, 14, 21, 25, 26, для яких значення Disc.sh.>0, № 2, 5, 13, 19, 20, 24, для яких Disc.sh. <0, не були долучені до формування масиву значень еталонів Hybrid.Pol.1, Hybrid.Maced та Hybrid.Pol.2 відповідно, через значне зростання коефіцієнтів варіації індексів, хоч за евклідовими відстанями вказані бджолині сімї, ідентифіковані в першому наближенні згідно встановленій класифікації. З метою оцінки породної приналежності фенотипів крил вказаних груп бджолиних сімей, деякі з них були проаналізовані за допомогою відстаней Махаланобіса, та з використанням створених еталонних даних (табл. 12, 13).

Таблиця 12

Результат аналізу подібності кластерів крил деяких бджолиних сімей до сформованих еталонів

На підставі накопичених авторами емпіричних даних, аналіз результатів, наведених у табл. 12, здійснюється з використанням орієнтовних граничних значень подібності, а саме: «0 – 2» – подібність висока; «2 – 3,5» – значна подібність; « > 3,5 » – подібність незначна (або відсутня). Чотири з пяти кластерів крил , що піддані перевірці, можуть вважатись значимо подібними до створених нами еталонів порівняння , за винятком кластера 3 бджолиної сімї №19, для якого відстань Махаланобіса становить 3,971 > 3,5.

Дані, наведені у табл. 13, дозволяють одержати інформацію про більш детальну структуру фенотипів крил для кожного окремого кластера.

Таблиця 13

Розподіл крил робочих бджіл, деяких бджолиних сімей за найближчими центроїдами еталонів порівняння.

Крила кластера 1, сімї №10, яка дуже подібна до еталону Hybrid.Pol.1 (табл.12), розподіляються між еталонами дещо несподівано: Hybrid.Pol.1/Polish = 43,8%/56,3%, що фактично вказує на більшу подібність усього кластера саме до еталону Polish (Табл.13). Даний факт корелює зі значною неоднозначністю розподілу крил між кластерами 1 та 2 (Табл.3) і, як наслідок, незадовільною достовірністю класифікації крил кластера 1 (87,9%). Для інших розглянутих сімей, № 27, 19, 22 та 14, більшість крил віднесені саме до тих еталонів, які визначені таблицею 12. Присутність певної частини крил, віднесених до інших еталонів, може розглядатись, як можливий ступінь гібридизації певною породою. Наприклад, для бджолиної сімї № 27 співвідношеня крил у кластері 1, Hybrid.Pol.1 / Hybrid.Maced = 72/16, що може вказувати на незначне зростання впливу підвиду A. m. macedonica на фенотип, який в переважаючій мірі, ймовірно, належить до підвиду A. m. mellifera.

Порівняння середніх значень кубітального індекса Сі кластера 3 класифікаційної моделі (2,04) та еталону Hybrid.Maced (2,096) вказує що початкове припущення про віднесення бджіл даного кластера до частково гібридизованого підвиду A. m. macedonica є правильним. Для 6-и бджолиних сімей з 13-и , які формують еталон Hybrid.Maced значення Сі>2,14, що відповідає типовим значенням для популяцій українських степових бджіл (Табл.10), для інших семи – Сі<2,076. Тобто за реальної спроби класифікації крил «чистопородних» українських степових бджіл з використанням даного класифікатора вони будуть віднесені до кластера 3. Треба розуміти, що цей факт зовсім не свідчитиме про їх гібридизацію. Тип та ступінь гібридизації визначають конкретні значення ознак фенотипів та співставлення їх з еталонними даними.

Підсумовуючи зроблений аналіз даних наведених у Табл.8-12 можна констатувати, що імовірно чистопородні за фенотипом бджоли поліської популяції підвиду A. m. mellifera знайдено тільки на одному пасічному точку

І.Столяра розташованому у с.Глибочок, Житомирського району. Одержаний результат надає оптимізм наступним етапам праці з метою селекційного закріплення необхідних господарськокорисних ознак (ГКО) на встановленій мікропопуляціїї поліських бджіл, а саме: формуванню груп аналогів, оцінювання значень ГКО, вибору племіного матеріалу.

Гібриди поліських бджіл підвиду A. m. mellifera присутні на всіх інших досліджених пасіках без винятку, що корелює з даними [4]. Однак підтвердити чи спростувати припущення про наявність впливу бджіл еволюційної лінії О на популяції місцевих бджіл ми не можемо через те, що морфометрично встановити різницю між підвидами A.m.mellifera та A. m. caucasica надзвичайно проблематично.

Усі чотири масиви сформованих еталонів для 8-и ознак крил внесені до банку морфометричних даних крил бджіл розпорядниками якого є автори даної праці. Зважаючи на те, що еталонні дані Hybrid.Pol.1 та Hybrid.Pol.2 стосуються місцевих гібридів мікропопуляцій бджіл вони матимуть перевагу використання в межах Житомирської обл. та прилеглих до неї територій на відміну від еталонів Polish та Hybrid.Maced, які за значеннями ознак фенотипів крил імовірно належать безпосередньо до підвидів A. m. mellifera та A. m. macedonica, а тому можуть застосовуватись у якості еталонів порівняння без територіальних обмежень.

Обмеження дослідження. Необхідно констатувати факт недостатньої кількості одержаних крил трутнів, що не дозволило додати результати досліджень до обговорення.

Перспективи подальших досліджень. Однак ми вважаємо, що морфометрія крил трутнів є надзвичайно дієвим інструментом у встановлені породної приналежності бджіл, яка, апріорі, значно підвищує довіру до робіт такого гатунку як дана праця. Тому в подальшому автори спрямують свої дослідження саме у напрямку заповнення прогалини у вивченні морфометрії крил трутнів.

Необхідно зауважити, що крила бджолиних сімей № 17,18, 25 та 26, не одержали достовірної інтерпретації породності фенотипу крил в даній праці, тому ніяких коментарів стосовно них у тексті не наведено.

6. 6. Висновки

6. За допомогою статистичних методів аналізу даних, створено класифікаційну модель, яка дозволяє достатньо ефективно проводити аналіз робочих бджіл регіону Полісся.
7. Дискримінація 1500 крил, які за попередньою оцінкою позиціонувались як поліська популяція A.m.macedonica, показала, що 1137 з них можуть бути віднесені до підвиду A. m. mellifera, або до його гібридів; менша частина крил, а саме 363 – до підвиду A. m. macedonica, або до його гібридів. З 1212 крил, які не мали попередньо достовірного передбачення стосовно породності, 523 віднесено до підвиду A. m. macedonica. В цілому такий розподіл свідчить, що не зважаючи на значний вплив підвиду A. m. macedonica на фенотип крил робочих бджіл, регіон Полісся залишається місцем природнього існування автохтонних бджіл підвиду A. m. mellifera.
8. Встановлено фенотипічні значення індексів крил робочих бджіл чотирьох мікропопуляцій поліських бджіл, що можуть слугувати за еталони порівняння у наступних дослідженнях. Один з них, ймовірно, має ознаки «чистопородності» та відноситься до місцевої поліської мікропопуляції Житомирської області підвиду A. m. mellifera. Окрім того, наявність сформованих авторами еталонів порівняння, дає можливість оцінювати тип та ступінь імовірної гібридизації за фенотипом крил робочих бджіл.
9. Знайдено чотири бджолині сімї: № 1(Str.141(21)) та № 10(Stol.110(4)(22)), 11(Stol.111(22)), 12(Stol.126(22)), матки яких продукують робочих бджіл породного типу A. m. mellifera місцевої поліської мікропопуляції; три бджолині сімї – № 20(Gal.11.2(21)), 2(Gal.15-1(22)), 21(Gal.7(22)), де переважаюча частина робочих бджіл знаходиться у кластері 3, (у співвідношенні 4/1), який ідентифікується як гібрид української степової бджоли, та можуть використовуватись у якості засновниць ліній.

Практична значущість. Таким чином, дана праця має значний прикладний характер тому, що дозволяє пасічникам самостійно здійснювати класифікацію крил робочих бджіл означеного ареалу, використовуючи класифікаційні функції, коефіцієнти для яких наведені у таблиці 4; в першому наближенні прогнозувати імовірну приналежність бджіл до певних підвидів, екотипів, популяцій, ліній за евклідовими відстанями, використовуючи значення індексів для сформованих еталонів порівняння (табл. 8-12). Підтвердити достовірність таких прогнозів можливо, порівнюючи фенотип досліджуваних крил з еталонними зразками, як приклад чотири сформовані у даній роботі. Однак, самостійно виконати заключний етап роботи рядовий пасічник не зможе. Щоб розвязати проблему достовірності, він повинен звернутись до розпорядників «банку еталонних даних», який в даний час створюється авторами та знаходиться у вільному користуванні. Крім того, наявність такого банку даних дозволяє не тільки встановлювати приналежність фенотипу крил до певної «породи», а й оцінювати імовірний ступінь гібридизації основної породи домішковою.

Конфлікт інтересів

Автори декларують, що не мають конфлікту інтересів стосовно даного дослідження, в тому числі фінансового, особистісного характеру, авторства чи іншого характеру, що міг би вплинути на дослідження та його результати, представлені в даній статті.

Фінансування Дослідження проводилося без фінансової підтримки.

Доступність даних

Дані будуть надані за обгрунтованим запитом.

Література

1. Галатюк О.Є. Петренко С.О. (2020). Бджільництво та профілактика хвороб. Навчальний посібник. Одеса: Астропринт, 324.
2. 2.Keller,M., Harris, I., Cross, P. (2014). Identifying suitable queen rearing sites of Apis mellifera mellifera at a regional scale using morphometrics. Journal of Apicultural Research, 53(2), 279-287. DOI 10.3896/IBRA.1.53.2.09
3. 3.Groeneveld,F., Kirkerud, L.A., Dahle, B., Sunding, M., Flobakk, M., Kjos, M., show all. (2020). Conservation of the dark bee (Apis mellifera mellifera): Estimating C-lineage introgression in Nordic breeding stocks. Acta Agriculturæ Scandinavica, Section A – Animal Science, 69(1-2), 157-168. https://doi.org/10.1080/09064702.2020.1770327
4. 4.Oleksa,, Chybicki, I., Tofilski, A., Burczyk, J. (2011).Nuclear and mitochondrial patterns of introgression into native dark bees (Apis mellifera mellifera) in Poland. Journal of Apicultural Research, 50(2), 116-129. DOI 10.3896/IBRA.1.50.2.03
5. Ruttner,F. (1988). Zuchttechnik und Zuchtauslese bei der Biene. Ehrenwirth-Verlag.Germani, 138.
6. 6.Meixner,D., Worobik, M., Wilde, J., Fuchs, S., Koenigen, N. (2007). Apismellifera mellifera in eastern Europe – morphometric variation and determination of its range limits. Apidologie, Springer Verlag,38(2), 191-197. https://hal.archives-ouvertes.fr/hal-00892245
7. 7.Яровець, В., Бабенко, В., Галатюк, О., Стрільчук, М., & Можаровський, І. (2022). Морфометрія крил бджіл південно-східного регіону Полісся (Житомирська область). Бджільництво України, 1(8), 72-76. https://doi.org/10.46913/beekeepingjournal.2022.8.11
8. 8.T URL: https://ru.freedownloadmanager.org/Windows-PC/tpsDig2.html
9. 9.StatSoft. Электронный учебник по статистике.Mосква, URL : http://www.StatSoft.ru/home/textbook/default.htm.
10. 10.Яровець, В.І., Бабенко, В.В., Галатюк, О.Є. (022). Морфометрія крил бджіл за вісьмома ознаками (індексами) : Ci, Dbi, Disc.sh, Pci, Ri, Ci.2, Ci.2.1, Ci.3. Бджільництво України, 1(8), 65-71.DOI https://doi.org/10.46913/beekeepingjournal.2022.8.10
11. 11.Аветисян, Г.А. (1983). Разведение и содержание пчел. Москва: Издание «Колос», 271.
12. 12.Поліщук, В.П. (2001). Бджільництво. Київ: Видавництво «Український пасічник», 296.
13. 13.Яровець, В., Бабенко, В., Можаровський, І., Сакара ,П. (2021). Морфометрія крил деяких ліній породи «Сіра гірська кавказська». Львів:Український пасічник, 6, 4.
14. 14.Ruttner F., Tassencourt L., Louveaux J. (1978). Biometrical-statistical analysis of the geographic variability of Apis melliferaL. Apidologie, 9(4), 363– 381. https://doi.org/10.1051/apido:19780408

References

1. Halatiuk O.Ie. Petrenko S.O. (2020). Bdzhilnytstvo ta profilaktyka khvorob. [Beekeeping and disease prevention]. Navchalnyi posibnyk. Odesa: Astroprynt, 324

2.Keller,E.M., Harris, I., Cross, P. (2014). Identifying suitable queen rearing sites of Apis mellifera mellifera at a regional scale using morphometrics. Journal of Apicultural Researchб 53(2), 279-287. DOI 10.3896/IBRA.1.53.2.09

3.Groeneveld, L.F., Kirkerud, L.A., Dahle, B., Sunding, M., Flobakk, M., Kjos, M., show all.(2020). Conservation of the dark bee (Apis mellifera mellifera): Estimating C-lineage introgression in Nordic breeding stocks. Acta Agriculturæ Scandinavica, Section A – Animal Science, 69(1-2), 157-168. https://doi.org/10.1080/09064702.2020.1770327

4.Oleksa, A., Chybicki, I., Tofilski, A., Burczyk, J. (2011). Nuclear and mitochondrial patterns of introgression into native dark bees (Apis mellifera mellifera) in Poland. Journal of Apicultural Research, 50(2), 116-129.

DOI 10.3896/IBRA.1.50.2.03

5.Ruttner. F. (1988). Zuchttechnik und Zuchtauslese bei der Biene. Ehrenwirth-Verlag, 138.

6.Meixner, M.D., Worobik, M., Wilde, J., Fuchs, S., Koenigen, N. (2007). Apismellifera mellifera in eastern Europe – morphometric variation and determination of its range limits. Apidologie, Springer Verlag, 38 (2), 191-197. https://hal.archives-ouvertes.fr/hal-00892245

7.Yarovets, V., Babenko , V., Halatiuk , O., Strilchuk, M. ., & Mozharovskyi, . I. (2022). Morfometriia kryl bdzhil pivdenno-skhidnoho rehionu Polissia (Zhytomyrska oblast). [Morphometry of bees wings in the southeastern region of Polissia (Zhytomyr region)]. Kyiv: Bdzhilnytstvo Ukrainy, 1(8), 72-76. https://doi.org/10.46913/beekeepingjournal.2022.8.10

8. 8.T URL: https://ru.freedownloadmanager.org/Windows-PC/tpsDig2.html

9.StatSoft. (2001). Elektronnyy uchebnik po statistike [Electronic textbook on statistics]. Moskva, URL: http://www.StatSoft.ru/home/textbook/default.htm

10.Yarovets V.I., Babenko V.V., Halatiuk O.Ie. (2022). Morfometriia kryl bdzhil za vismoma oznakamy (indeksamy): Ci, Dbi, Disc.sh, Pci, Ri, Ci.2, Ci.2.1, Ci.3.[Morphometry of bee wings according to eight signs (indexes): Ci, Dbi, Disc.sh, Pci, Ri, Ci.2, Ci.2.1, Ci.3]. Kyiv: Bdzhilnytstvo Ukrainy, 1(8), 65-71. DOI https://doi.org/10.46913/beekeepingjournal.2022.8.10

11.Avetysian H.A. (1983). Razvedenye y soderzhanye pchel. [Breeding and keeping bees]. Moscow: Publishing House «Kolos», 271.

12.Polishchuk V.P. (2001). Bdzhilnytstvo. [Apiculture]. Kyiv: Publishing House «Ukrainskyi pasichnyk», 296.

13.Yarovets.V., Babenko V., Mozharovskyi I., Sakara P.(2021). Morfometriia kryl deiakykh linii porody «Sira hirska kavkazska».[Wing morphometry of some lines of the breed “Caucasian gray mountain”]. Lviv: Ukrainskyi pasichnyk, 6, 4.

14.Ruttner F., Tassencourt L., Louveaux J. (1978) Biometrical-statistical analysis of the geographic variability of Apis mellifera L. Apidologie, 9(4), 363– 381. https://doi.org/10.1051/apido:19780408

Оригінальна публікація за посиланням ScienceRise: Biological Science

Відео Поліська порода бджіл Як перезимувала на Київщині

Результати зимівлі полісянки на Київщині Поліська порода бджіл

Відзняв відео полісянки після зимівлі 2022/2023 року. Як видно у відео сюжеті бджола спокійна, зимівля пройшла добре, бджоли жваві та в хорошій формі. В даному відеосюжеті матка ф2 виведена мною від матки ф1. Доречі як видно з результатів морфометрії матки полісянки ф1 обльотані вільним обльотом на пасіці з полісянкою мають хорошу морфометрію. Матки Ф1 теж перезимували добре в дещо слабших відводках.
Отже приємного перегляду відео.

0

0